Байдарочниця збірної України Марія КІЧАСОВА, як і ії подруги по команді Анастасія ТОДОРОВА та Інна ГРИЩУН, відповіла на низку, питань, за допомогою яких ми спробуємо ще трохи деталізувати підготовку збірної, зокрема про плавання. Поспілкувалися і про місто Южне, яке на три тижні стало місцем проживання. Не обійшлося без традиційного для усіх питання – про цілі на сезон. Срібна призерка чемпіонату Європи-2015 була доволі балакучою, а сама розмова змістовною. - Збір був одночасно і легкий, і важкий, - відзначила на початку бесіди Марія. – Легкий через те, що ми вносимо різноманіття в тренувальний процес – штанга, біг, а також плавання, яке теж важливо для веслувальників – я взагалі люблю плавати. А важкий – сам по собі як збір – легких зборів не буває. Легкий ще й тому, що він відбувається, можна сказати, в новому для нас місті – зазвичай жіноча байдарка працює в Обухові. Теж є свої плюси. 

- А що дає веслувальнику плавання?

- Плавання – це дихання, легкі. Якоюсь мірою це розслаблення організму, але й відчуття води присутнє.

- Ви просто плаваєте, чи ставляться при цьому якісь задачі?

- В основному ми плаваємо тривалі відрізки, на рівні 60-70% від максимуму. Бувають і естафети для різноманіття, щоб не приїдалася робота. Бувають вправи на утримання дихання під водою – максимально, скільки можеш: цілий басейн, чи півтора – хто, скільки може.

- Для чого такі вправи?

- Також для легких. Щоб була задіяна нижня частина легких, яка зазвичай незадіяна при звичайному навантаженні. Коли організм відчуває, що не вистачає кисню, він задіє саме нижню частину легких – таке зазвичай трапляється на останніх метрах дистанції.

- Ви вперше в Южному?

- Ні, я була тут в 2011-му році, коли була юніоркою. Тож в Южному я вдруге.

- Які враження від перебування тут?

- Що стосується тренажерного залу, то відразу очі розбігаються очі, тому що в Обухові у нас хороший зал, але маленький. Там тренажери, до яких ми вже звикли за весь час тренувань – тяга, жим, прес та ще кілька. А тут розбігаються очі: дуже багато блочних тренажерів, бігова доріжка, яка по своєму корисна у порівнянні з бігом на відкритому повітрі – можна комбінувати швидкість, більше себе навантажувати. Коли біжиш на повітрі, ти можеш підсвідомо себе уповільнити, а бігова доріжка не дає цього робити.

Місто дуже подобається, я люблю такі невеличкі міста адже я сама з такого міста – Полтави. Маленьке зелене місто, де чимало діточок, зростаюче таке населення. Мені дуже подобається Южне.

- Як оцінюєш свою готовність на нинішній момент?

- Поки складно оцінити, тому що у мене більшою мірою втягуючий збір. Він має силовий характер, але навантажуватися поки сильно неможна. Готуюся більшою мірою морально. Хочеться доказати собі, що здатна на більше. Доказати, що робота, яка була пророблена в попередні чотири роки була немарною, і наступне чотириріччя відпрацювати максимально. Тому цілі ставлю великі, а там вже, як вийде.

- За водою вже встигли скучити?

- Так, адже на воді не була з жовтня. Тож дуже скучила. Хочеться вже води, хочеться сісти в човен, хочеться цього відчуття веслування, просто тому ще це мій вид спорту. «Тренажерка» - це допоміжна підготовка, а наша стихія – це, звісно, відкрита вода.

- Ви говорили про великі цілі. Можна більш конкретно?

- Олімпійські ігри. Токіо-2020. Також націлююсь на максимальні результати в цьому році, в тому числі і на етапах Кубка світу, хоча вони не рейтингові для нас, як для зарплат і для премій, але вони дуже правильні для набору досвіду, адже можна приймати участь в різних видах програми. Тут можна набиратися досвіду старту з «пасток», адже в Україні їх немає, це теж дуже важливо. Налаштовуюся максимально на цілий сезон, на всі змагання: Кубок та чемпіонат України, чемпіонати світу та Європи. Все в наших руках.

 

 

 

 

Прес-служба ФКУ з Южного