ПЕРЕДОЛІМПІЙСЬКИЙ СЕЗОН
- В минулому сезоні ви не потрапили у склад «четвірки», яка завоювала ліцензію на Олімпіаду. Як ви себе відчували восени перед стартом олімпійського сезону, які цілі ставили в ньому?
- Я ставила максимальні цілі. Працювала по максимуму. Я до останнього вірила та надіялася, що звернуть увагу на те, що я працюю не покладаючи рук, щоб мене хоча б розглядали в якості претендента, адже олімпійська ліцензія не є іменною. Щоб хоча б дали мені можливість спробувати себе у цьому складі. Я налаштовувалася на роботу упродовж всього сезону.
- Зараз «четвірка» вже сформована. Як ви вважаєте, наскільки була об’єктивною система відбору в екіпаж за підсумками змагань в «двійках»?
- Це, вважаю, дуже об’єктивно, адже «двійка» - це половина «четвірки». Якщо є сильна двійка, це загальний успіх «четвірки».
- Чи можливо говорити, що період підготовки до цього сезону був найважчим у вашій кар’єрі?
- Так, скоріш за все, так і є – цей сезон можна назвати найважчим.
- Чи були якісь критичні моменти саме для вас?
- Напевно, на всіх етапах Кубку світу, де я виступала, було дуже важко. Тому що кожного разу, коли я садилася в човен, розуміла, що це може бути моєю останньою офіційною гонкою в цей період. На мені тиснула, можна казати, гора відповідальності, а до цього була проведена дуже велика робота. Взагалі, на всіх етапах, коли формувався склад четвірки, морально було дуже важко. Постійно в голові стукали питання: «з мною, чи без мене буде цей екіпаж?», «як краще вона їде: зі мною, чи безе мене?». Дуже важко було, адже була постійна напруга.
- Тим не менш, в Дуйсбургу, екіпаж, який жодного разу не виступав в такому складі – Повх, Ахадова, Тодорова, Грищун – виграв та й ще з напевно кращим часом в історії українського веслування. Як себе відчували перед змаганнями, як пройшов перший - попередній заїзд?
- Коли йде гонка, ні про що не думаєш, тільки працюєш. Викладаєшся по максимуму, адже маєш дуже відповідальний номер – треба передавати роботу дівчат, які сидять далі. На дистанції ніяких зайвих думок, тільки робота.
Що стосується фінальної гонки, то я не очікувала перемоги. Мабуть, це було видно і на відеозапису. Я не могла повірити, що ми перші. Після попереднього заїзду, де ми були третіми, передбачала, що у фіналі будемо десь п’ятими – так приблизно оцінювала наші сили. Але гонка вийшла від початку і до кінця, зокрема друга половина. Все пішло, як по маслу.
- По відео було бачити, що ви так раділи, немов виграли чемпіонат світу…
- Це, скоріше, не радість була, а шок. Шок від несподіваної перемоги.
ОЛІМПІАДА
- У підсумку такий склад і виступатиме на Олімпіаді. Чи можна говорити, що екіпажу слід націлюватися на таку роботу, що була показана у фінальній гонці в Дуйсбурзі?
- Нам треба їхати набагато ліпше. Вода зараз тепліша, швидкість вище. Тому в Ріо нам треба їхати набагато швидше і набагато злагодженіше.
- Чи оцінюєте, хоча б приблизно, час, який треба показати на дистанції, щоб бути принаймні в «призах» на Олімпіаді?
- Гадаю, що перші човни вийдуть з 1.30. На такий результат ми і націлюємося.
- Коли ви вперше в житті задумалися про Олімпійські ігри?
- Вперше це трапилося в 2010 році, коли я була спаринг-партнером Марії Кічасової під час ії підготовки до I Юнацьких Олімпійських ігор. Вона тоді виграла відбір, а я була третьою. Після ії приїзду, вона розповідала про Ігри, я дивилися їх по телебаченню, і тільки тоді, мабуть, я усвідомила, що я була лише в двох секундах від поїздки на такі масштабні змагання. І хоча це були юнацькі Ігри, масштаб мені уявлявся неймовірним. Напевно тоді я максимально задумалася про ранг цих змагань, про їх престиж.
Звісно спостерігала ще в 2008 році за виступом наших олімпійців в Пекіні, потім на наступних Іграх. І, коли дивилася по телебаченню, навіть ніколи не думала, що сама можу досягти такого. Це було просто мрією.
- Коли мрія стала реальністю? В який момент, в який день?
- Напевно після останньої наради, яка відбулася в Мінмолодьспорті, коли був оголошений остаточний склад байдарки-четвірки. Після цього до мене підійшли керівники Вінницької області, які були присутніми на цих зборах, і повідомили мені цю приємну новину. І тільки тоді усвідомила, що я дійсно в цій «четвірці». Затвердження складу, як ви знаєте, було довготривалим процесом. Начебто склад «четвірки» був визначений та оголошений, але ще упродовж двох тижнів, а то й більше, йшли обговорення складу, була ще експертна рада, і все це тримало в напрузі.
- Що в вашому уявленні Олімпіада?
- Це щось на зразок Європейських олімпійських ігор. Там було і олімпійське містечко, і найсильніші спортсмені з усіх куточків континенту. Ми відчули там олімпійську атмосферу. Щось приблизно таке і очікую.
- Чого взагалі чекаєте від своїх перших Олімпійських ігор?
- Я не можу щось чекати. Я можу сказати, що я зроблю все, що в моїх силах, щоб потім не шкодувати про те, що я щось десь не зробила, чи можна було б ліпше, а не зробила з якихось причин. Я зроблю все, що можу, а який буде результат, ми вже подивимося потім.
- Кілька особистих питань. В минулому році ви побралися – ваш чоловік відомий український каноїст Ельнур Ахадов. Відчуваєте його підтримку, підтримку родини на цьому нелегкому олімпійському шляху?
- Я вам скажу так: без підтримки своєї сім’ї та свого чоловіка я б не змогла зробити і половини того, що змогла. Це не передати словами…
У мене мати в минулому веслувальниця – виступала у складі збірної Радянського Союзу. Вона взагалі все це розуміє зсередини, розуміє мене, як ніхто. Втім, як і чоловік, який знає всіх збірників, сам не раз підіймався на п’єдестал міжнародних змагань. Ми постійно на зв’язку, кожного дня. Поспілкувалася ввечері, налаштувалася на наступний робочий день. Вони так підтримують, немов знаходяться поряд
- Чи є вже зараз відчуття, що представляєте країну на такому масштабному змаганні?
- Зараз такого немає. Таке відчуття було, коли отримувала екіпіровку. Відчували, що ми дійсно представляємо країни.
В такі моменти, які створюєте ви своїми інтерв’ю, розумієш, що тебе хочуть почути, хочуть щось знати про тебе, відчуваєш, що тобою цікавляться, що ти дійсно представляєш країну. Але в повній мірі напевно відчуємо це вже на Олімпіаді.
Хочу ще раз зазначити, що ми готові максимально відпрацювати і показати свій максимальний результат.
Прес-служба ФКУ
