.
Rss
ВІТАННЯ ІМЕНИННИКАМ!
Rss
20 жовтня
Сергун Світлана Михайлівна

20 жовтня
Борзуков Андрій Олексійович


Федерація каное України вітає з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
і бажає здоров'я та успіхів!
Our office:
Україна 01023 Київ
вул. Еспланадна, 42,
офіс 901
тел: +38 (044) 284 38 37

Адреса електронної пошти: ukrcanoefed@meta.ua

Ukraine 01023 Kyiv,
42 Esplanadna str.,
office 901
tel: +38 (044) 284 38 37

Календар
«    Октябрь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
» » Олімпійське інтерв’ю Вікторії УС
  • Опоблікував: Влад
  • |
  • Коментарів: 0
  • |
  • Переглядів: 368

 

У нашій постійній рубриці «Ріо-2016. Зворотній відлік» публікуємо інтерв’ю 23-річної киянки Вікторії УС - першої української спортсменки, яка візьме участь в олімпійському турнірі з веслувального слалому. Спортсменка, чиє ім’я в переводі з латинського, як відомо, перемога, що дуже відповідає олімпійському девізу - «Швидше! Вище! Сильніше», розповіла сайту XSPORT.ua про свій шлях до Ігор в Ріо-де-Жанейро. Вона, до речі стартує в Ріо першою з українських представників майстрів веслування на байдарці та каное, вже 8 серпня. Бесіда проходила ще до відліту на Оліимпіаду. Зараз Вікторія вже повним ходом готується до змагань (на фото). 

ВЕСЛУВАЛЬНА РОДИНА

- Ти і дайвінгом займалася, і альпінізмом, але чому вирішила серйозно сконцентруватися саме на байдарках і каное?

- Тому, що батько привів. Мені сподобався цей вид спорту. Ми завжди кудись їздимо, не сидимо вдома. А ще люблю цей адреналін. Тобто, якщо ось в Києві тренуєшся на простій воді, то не отримуєш такого кайфу, емоцій. Ти просто тренуєшся і все. А коли на «складній» воді, де тебе може перевернути, десь притиснути, коли у тебе є почуття страху, тоді отримуєш від цього задоволення.

- У тебе ж ще сестра займалася веслуванням?

- Займалася і свого часу вона була найсильнішою. У мене була мета її перемогти, стати краще, і я рада, що так і вийшло. Зараз вона працює тренером.

- Виходить, що у вас вся сім'я «веслувальна»?

- Ще дядько є, наш головний уболівальник, він перший дізнається про результати, все знає, переживає більше всіх.

- Федерація, напевно, йому дуже сильно вдячна?

- Так, особливо генеральний секретар нашої Федерації. Дядько працює на фірмі, ось він відразу, як тільки ми взяли ліцензію, каже: «Ми вам всі речі купимо, проспонсоруємо». Тобто, одягнув він нас повністю.

- У 2008 році ти стала чемпіонкою України, це було вперше або тобі вдавалося це ще і раніше?

- Вперше, так як тільки з 15 років можна було брати участь в чемпіонаті України.

- Як так, 15-річна дівчина перемогла всіх 18-річних?

- До того, як я почала змагатися на дорослих змаганнях, у мене була ще мрія: перемогти всіх дівчат. Я склала список конкурентів, в ньому були «плюсики-мінусики»: кого я вже обіграю, кого майже, а кого ще ні. Взимку перед чемпіонатом України я ґрунтовно підготувалася, і вийшло добре. Ніхто цього не очікував, я теж.

 

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО СЛАЛОМУ

- Байдарки ж досить дорогі. Ти не боялась спочатку, що не знайдеш грошей на човен, на екіпіровку?

- Цей човен, на якому я зараз виступаю, купувала собі сама рік тому. Все це дуже дорого коштувало і коштує. Навіть зараз ніхто не збирається купувати для мене байдарки. Мені зараз треба їхати на Олімпійські ігри. Мій човен начебто непоганий, але виглядає жахливо. Однак, кажуть, що шанси на новий дуже невеликі. Весло, рятувальний жилет, шолом - все це теж потрібно купувати за свій рахунок. Якщо взимку тренуватися, то під низ треба спеціальний одяг надягати. А я ще виступаю в двох класах (ще в каное, де я стала другою на чемпіонаті світу), а зараз поєднувати не виходить, так як у мене просто немає відповідного човна (тим не менш, на Олімпійських іграх з'явився новий човен, на фото. – ХSPORT).

- Тільки хотів запитати, чому в байдарці вже є результат, а в каное ще немає.

- Просто байдарку я собі купила, а якщо виступати в двох класах, дуже дорого виходить. Хоча у мене дуже непогані шанси в каное, я дуже люблю цей вид. У мене просто пріоритет був на байдарку, а каное - це ж молодий жіночий вид, зараз його на Олімпіаді ще немає, проте в Токіо вже буде. Плюс у мене каное дуже страждало. Я переверталася багато, в берег врізалася, по камінню їздила. Біда просто.

- Складність проходження зелених і червоних воріт різна. І все ж через які тобі приємніше проходити?

- По-різному, в залежності від ситуації, тому що траси постійно змінюються. Червоних, тобто зворотних воріт, на трасі повинно бути всього шість, а зелених, які прямо треба брати, більше. І вони часто бувають в важкодоступних місцях. Іноді тобі треба якусь бочку перестрибнути, кудись потрапити, правда, так цікавіше. А зворотні ворота: здається, що ти можеш заїхати, відпочити, а потім далі поїхати, а не можна. Треба якомога швидше заїхати і продовжувати далі. Це не окремо, це все йде разом. Траса від старту до фінішу йде одна.

- А ритуали якісь перед стартом є?

- Звичайно є. Потрібно почати розминку за певний час до старту, вийти з води теж за такий-то час, сісти в човен за такий-то час. Ще зробити певні рухи. Навіть батько це не контролює. Ніхто і не знає про це, воно просто в душі. Навпаки, ти дивишся, щоб ніхто не побачив, що ти робиш щось таке. Ритуали, звичайно є. Хтось не стриже нігті, хтось не голиться, як наші хлопці перед гонкою, хто вже через два дні не миється (сміється). У всіх якісь забобони є. На психологічному рівні вони допомагають, і ти починаєш відчувати себе впевненіше.

 

ЛОНДОН. ДАЛЕКИЙ ТА БЛИЗЬКИЙ

- 2011 році ти була в Лондоні, коли там готувалися приймати Олімпійські ігри. Тоді вже були думки про те, що в Ріо ти вже будеш виступати?

- У мене взагалі та поїздка була екстремальна. Мене пустили в Лондон без тренера. Дали грошей і сказали, щоб їхала. Я не знала куди, посвідчення водія у мене не було, не знала, на чому взагалі цей човен до каналу довезти. Я вже там домовлялася, з ким могла, щоб мене довезли. Тоді це все було несподівано, правда, вже тоді я мріяла про Олімпіаду, а коли мрієш, то все можливо.

- Після того, як отримала ліцензію, згадувала ті змагання в Лондоні, де у тебе її відібрали?

- У мене завжди про них запитують. І друзі, і спортсмени. Я вже і хотіла б забути про це, але постійно мені нагадують. Ось навіть в Італії дуже багато питали, як це сталося. Але, я думаю, що те, що я там не взяла ліцензію, може дати цілком мені розслабитися.

Спочатку у мене була така фрустрація. У мене взагалі в голові не вкладалося, як таке може бути. А потім я зрозуміла, що ліцензію реально взяти, просто треба підготуватися. Тобто, я їхала на чемпіонат Європи через цю одну ліцензію. Я не знала як, але була впевнена, що візьму її. Думаю, що той випадок в Лондоні дав мені тільки більше сил.

Ситуація була емоційна. Перші два тижні було дуже важко, але я змогла взяти себе в руки і стала сильнішою. Я просто не розуміла, як таке може бути? Після кваліфікації я йшла на цей бортконтроль, у мене брали цей човен, зважували її, і все було добре. А в півфіналі вже три грами не вистачило.

 

Ліцензійний заїзд Вікторії УС на чемпіонаті Європи. ВІДЕО 

ОЛІМПІАДА

- Ти першою в історії України поїдеш на Олімпіаду у веслувальному слаломі. Усвідомлювала, що в певному сенсі переписуєш історію?

- Я не думала про це. Так, коли мене вітали, то говорили: «О, легенда, легенда», - але я просто була рада за свій вид спорту. Я хочу, щоб він розвивався, щоб у нас були відповідні умови. Насправді, ми можемо показувати непогані результати, просто немає ніякої підтримки. Тобто все, що ми їздимо, було б неможливим без нашого бажання і залежності від спорту. А дітей зараз взагалі ніхто не підтримує. Навіть школа. Якщо там чемпіонат України, то треба платити самому, а не всі батьки можуть собі це дозволити. Я сподіваюся, що ця ліцензія і Олімпіада піднімуть наш вид спорту, і все буде набагато краще. І хочу, щоб у дітей була мотивація - це для мене найважливіше.

- Яке завдання ти собі ставиш на Олімпіаду? Не просто ж поїхати і виступити?

- Так мені тренери відразу і сказали, що навіть нічого думати, треба їхати на трійку. Буде складно, тому що всі інші спортсмени вже довго тренуються на каналі, а ми, як завжди, поїдемо за 10 днів до змагань. А взагалі, я дивилася відео, прицінювалася і, думаю, що все можливо, потрібно тільки правильно підготуватися.

- Конкуренток по Олімпіаді вивчала, дивилася?

- Я їх і так всіх знаю. Ми всі спілкуємося, один з одним знайомі. Однак коли ти їдеш на змагання, то взагалі повинен про них не думати. Ти їдеш сам, це твоя власна гонка і все залежить тільки від тебе, і від того, як ти бачиш цю воду. Ти повинен сконцентруватися на відчутті води, на темпі. Потрібно бути на куражі і тоді проїдеш добре.

 

 

Прес-служба ФКУ за матеріалами сайту XSPORT.ua

Облако Тегов