Завершуємо серію інтерв’ю з українськими веслувальниками-юніорами, який стартуватимуть на ліцензійному чемпіонаті світу в Мілані. Ми вже поспілкувалися з Людмилою ЛУЗАН та Олегом КУХАРИКОМ, на черзі – Іван СЕМИКІН та Даніїл КУЗЬМІН - срібні призери нещодавнього чемпіонату світу серед юніорів.

- Хлопці, поділилися своїми відчуттями, коли дізналися, що відправляєтесь на свій перший дорослий чемпіонат світу.
Іван: - Ця новина, звісно, обрадувала, тому що для нас участь в цьому чемпіонаті стане великим досвідом та великою подією. Розуміємо, звісно, що з дорослими спортсменами нам буде дуже важко боротися, адже у веслуванні вік грає велику роль, особливо на таких силових дистанціях як «200 метрів». А так, участь в цьому змаганні світу тільки допоможе в майбутньому, адже ліцензійний чемпіонат світу – це одна із самих жорстких гонок. Ми можемо побачити у справі найсильніших спринтерів, побачити, як вони готуються. Буде цікаво – це точно.
Даніїл: - Ми вже давно хотіли виступати на дорослому чемпіонаті світу. У відборі, тобто на дорослому чемпіонаті України, не вийшло взяти участь. І, звісно, коли дізналися, що їдемо на «світ», дуже зраділи. Дуже цікаво попробувати свої сили на змаганні такого рівня, поруч з кращими спринтерами планети.
- Невідомість не лякає?
- Мандража зовсім немає. Напевно навчилися вже себе правильно налаштовувати. Є велике бажання позмагатися з теми ж сербами та німцями – чемпіонами світу та Європи. Хочеться показати свій кращий результат. Хоча, звісно, розраховувати на високі місця не приходиться.
Іван: - Побоювання було перед юніорським чемпіонатом світу, адже на ньому на нас розраховували, а тут нас відповідальність не давить. Як виступимо, так виступимо – спеціалісти напевно розуміють, що ми наврядчи покажемо високий результат, адже ми юніори і вперше виступатимемо на таких змаганнях. Якщо покажемо, то тільки радітимемо цьому, якщо ні – нас ніхто осудить. Тому мені здається, що ці гонці пройдуть легше, ніж на чемпіонаті світу.
- Декілька питань про чемпіонат світу серед юніорів. Ви здобули «бронзу» в «одиночці» та «срібло» у «двійці». Яка фінальна гонка більше порадувала?
Іван: - Порадували обидві ці гонки. Чесно кажучи, не знав, на що розраховувати в «одиночці». У мене два дні поспіль був четвертий загальний час, вийшло так, що у фіналі заїхав третім. Фортуна сприяла, можливо ще щось. «200 метрів», в принципі, така дистанція, що не знаєш, що від неї очікувати. У «двійці» в попередньому заїзді трохи загубилися через недолік досвіду. Наприклад, наші німецькі конкуренти виступали на шести міжнародних стартах перед юніорським чемпіонатом світу, а ми приїхали, взагалі не маючи такого досвіду. Щоправда, в півфіналі та у фіналі відчували себе більш впевнено. Тож «срібло» в «двійці» дуже порадувало – ми з напарником були задоволені.
Для результату було важливо і те, що в Португалії у нас були хороші умови проживання та харчування, і нам нічого не заважало спокійно налаштовуватися на гонку. Зрозуміло, був певний вантаж відповідальності, але це нормально.
Даніїл: - В цілому змагання дуже сподобалися, дуже високий рівень організації. Що стосується результату, то також дуже задоволений, хоч і не вдалося перемогти. До «бронзи» у нас відстань ще менше, ніж до першого місця (0,028 секунди проти 0,092. – ФКУ), десь втратили б увагу, взагалі могли б опинитися за межами призової «трійку», на потрапляння в яку ми націлювалися. Спринт – швидка дистанція і тут неможна позіхати. Добре стартували, але на фініш нас напевно трохи не вистачило, зараз саме над цим і працюємо.
- Судячи з всього в Португалії був певний пік готовності. В процесі підготовки намагалися підтримати цей рівень?
Іван: - Юніорський чемпіонат світ був основним стартом сезону для нас, до нього ми підводилися. Ще один основний старт для нас – юніорський чемпіонат Європи, який пройде у вересні. Відстань між цими стартами достатня – два місяця, тож ми і відновитися встигнемо і розігнатися. Дорослий чемпіонат світу більшою мірою проміжний старт.
Даніїл: - Зазвичай в екіпажі готовність спортсменів приблизно однакова, адже вони роблять одну і ту ж роботу. Форма на даному етапі доволі непогана, трохи гірше, ніж на юніорському чемпіонаті світу, адже цілеспрямовано ми не підводимось до змагань у Мілані. В цілому добре себе відчуваємо і налаштовуємося на високий результат.
Іван: - Чого очікувати від гонок навіть не знаю. Складно щось прогнозувати, це ж спорт, тим більше перший для нас старт такого рівня. Зараз, можливо, форма гірше, ніж на юніорському чемпіонаті, але я краще відчуваю в човні свого напарника, і це, гадаю, позитивний момент. Тож спрогнозувати результат складно.
- Ви так несподівано отримали можливість поборотися за олімпійську ліцензію і напевно, як будь-які спортсмени мрієте потрапити на Олімпійські ігри. Думаєте про таку можливість у відношенні Ріо-2016?
Іван: - Знаєте, проскакують іноді такі оптимістичні думки, можливо, навіть в жартівливій формі. Але все ж таки стараємося мислити реально, адже в світі чимало дуже сильних байдарок-двійок, які на чемпіонаті світу просто рватимуть один одного на шматки в боротьбі за олімпійські ліцензії. Тому ми налаштовуємося на додатковий відбір, який пройде наступного року на чемпіонаті Європи. Там вже буде все ж таки простіше зробити, адже багато сильних європейських «двійок» вже відберуться на Олімпіаду. В Мілані визначатимуться володарі тільки шести ліцензій. Тут для початку треба у фінал, а потім ще і в «шістку».
Даніїл: - Так, такі думки відвідували нас, але вони пов’язані не з цим чемпіонатом світу. В Мілані дається лише шість путівок в Ріо-2016. А ось на додатковому відборі це цілком, як на мене, можливо. Ставитимемо задачу завоювати ліцензії на континентальному відборі. Для того, щоб ми були конкурентоспроможними в боротьбі за неї, треба добре підготуватися, але для цього треба серйозна підтримка держави.
- Чи відчуваєте резерв у вашого екіпажі, який дозволить вийти на ті швидкості, щоб боротися за ліцензію?
Іван: - Ми з року в рік прогресуємо, скидаємо десяті долі секунди з результату, і відчуваємо потенціал, щоб добитися серйозного прогресу наступного року. Ми програємо лідерським екіпажам не самий великий час, може, близько секунди. Тому, якщо добре налаштуватися в та добре попрацювати в період підготовки, то все можливо.
- На який час готові зараз?
- За великим рахунком, все залежить від водойми. Якщо проаналізувати результати на І Європейських олімпійських іграх, то в перший день все їхали за тридцять одну секунду з десятими, а в фіналі результати були на півсекунди, а то й більше, гірші. Гадаю, що при хороших погодних умовах можна вийти із «33,0». Принаймні, ми боротимемося з усіх сил за більш високу позицію. Але на цих змаганнях наш суперник все ж таки – це секундомір. В першу чергу, підкреслюю, це буде відмінний досвід. На дистанції все залежить від маленьких-маленьких нюансів, буде важливо все, кожен гребок. Один неправильний гребок, і ти вже позаду.
Даніїл: - Наша ціль – показати свій кращий на даний момент результат, а якщо говорити про місця, то це, напевно, потрапляння в «двадцятку» кращих.

Прес-служба ФКУ