.
Rss
ВІТАННЯ ІМЕНИННИКАМ!
Rss
18 вересня
Шелест Олена Василівна


Федерація каное України вітає з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
і бажає здоров'я та успіхів!
Our office:
Україна 01023 Київ
вул. Еспланадна, 42,
офіс 901
тел: +38 (044) 284 38 37

Адреса електронної пошти: ukrcanoefed@meta.ua

Ukraine 01023 Kyiv,
42 Esplanadna str.,
office 901
tel: +38 (044) 284 38 37

Календар
«    Сентябрь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
» » Марія КІЧАСОВА: «Моя мета – Токіо-2020»
  • Опоблікував: Влад
  • |
  • Коментарів: 0
  • |
  • Переглядів: 398

Полтавська байдарочниця Марія КІЧАСОВА продовжила серію успішних виступів в цьому сезоні, яку вона розпочала на Кубку України. До ії нагород в «четвірці» ми звикли, в цьому сезоні вона ще порадувала себе та своїх вболівальників перемогами в спринті. Апогеєм першої частини стала перша для Марії золота нагорода чемпіонату Європи - в двійці з Анастасією ГОРЛОВОЮ - яку вона додала до «срібла» та «бронзи» в байдарці-четвірці, які були завойовані раніше на Євро (2015-му та 2017-му). Тож гарний вийшов подарунок до дня народження, який спортсменка відзначала 20 липня.

- Хотілось би дізнатися, чого вам бажали в день народження саме в спортивному відношенні?

- На даному етапі більшою мірою бажали завоювати медаль на чемпіонаті світу. Самій собі хотілось би побажати підвищення рівня наших екіпажів – і «четвірки, 500», і «двійки, 200». Це такі найближчі цілі. В одиночці я собі міжнародних цілей поки що не ставлю.

Звісно, головна мета – це Олімпіада-2020. І морально налаштовуюся, і фізично себе підводжу. З кожним роком все більше і більше до пику.


 

ПЕРША ЄВРОПЕЙСЬКА ПЕРЕМОГА

- Коли в цьому році вперше сіли в двійку з Анастасією Горловою, чи було відчуття, що цей екіпаж буде настільки успішним?

- В попередні роки ця двійка, говорячи простою мовою, не йшла. Ми не потрапляли один в одного. А коли сіли в цьому році, було відчуття, що човен дуже гарно йде, що у неї дуже добрий кат. Більше того, коли виграли спринт на етапі Кубку світу в Сегеді, ми зрозуміли, що можна спробувати і «п’ятисотку». Спробували – на чемпіонаті України, а потім на чемпіонаті Європи – зрозуміли, що ми заслабкі для «Європи», треба ще потренуватися.

- Наскільки несподіваною для вас самих стала перемога на етапі Кубку світу в Сегеді?

- Після попереднього заїзду ми самі здивувалися, що так полетіли, показали такий високий час проходження. Самі не очікували. Тут ми і зрозуміли, що ми можемо перемагати, на етапі Кубку світу точно. Виграли. Потім потренувалися трохи перед чемпіонатом України, потім трохи після чемпіонату Європи. Я поєднувала ці тренування з тренуваннями в «четвірці» та в «одиночці». Крім того, Настя брала участь в молодіжному чемпіонаті Європи. Але це не завадило нашій двійці перемогти. Все вийшло, як ми хотіли.

Після попереднього заїзду на чемпіонаті Європи ми трохи похвилювалися, адже на цих змаганнях було більше сильних екіпажів і задача перемогу уявлялася набагато складнішою, ніж на в Сегеді.


- Яким вийшов фінал?

- Ми очікували, що у нас буде успішний виступ в двійці, бо вона реально йде, а не ми її «тягнемо», або ми на силі їдемо. Якщо брати «четвірку», то це дуже силовий вид програми, незалежно від того загребний ти, чи ні. «200» також по своєму важка дистанція, але вона настільки швидкоплинна, що ми з Настею навіть не відчули втоми після фінішу. Є викид адреналіну, а потім і розуміння того, що ми будемо стояти на верхньому щаблі п'єдесталу пошани, і в нашу честь лунатиме гімн нашої країни.

Це не передати словами. І втома після перемоги проходить. Більш того, з'являється ще купа сил і енергії. Загалом, фінал чемпіонату Європи в спринті був для нас нескладним. Принаймні, ми цю складність не відчули.

- Але ж здавалося б - чемпіонат Європи.

- Звісно ж, дистанція важка, сили-то вкладаєш максимально в кожен гребок. Але потім відбувається компенсація. В даному випадку, моральна. Може, когось із любителів веслування здивує моє висловлювання, але я, взагалі, рідко втомлююся після дистанції 200 метрів. Пояснення досить просте. Ти викладаєш максимум, але при цьому не задієш всі свої ресурси, як на «п'ятисотці».

 

ПОВЕРНЕННЯ НА П'ЄДЕСТАЛ

- На чемпіонаті України знову склався екіпаж 2015 року, який завоював срібну медаль чемпіонату Європи, а потім і олімпійську ліцензію. Якою мірою довелося попрацювати в четвірці напередодні Євро-2017, який став бронзовим?

- Після чемпіонату України ми працювали над потужністю гребка. Крім того, підводячись до «Європи», не забуваючи і про чемпіонат світу. Пік, звичайно ж, планується саме на «світ». Ми плавно підійшли до європейського чемпіонату, після чого будемо готуватися до головного старту року.

Четвірка для нас нескладна в плані скочування, адже кожен з нас знає свій номер, знає свій маневр - все вже дуже досвідчені дівчата. Всі ми один одного вже дуже добре відчуваємо. Але свої робочі моменти, звичайно ж, відпрацьовувалися.

- Вашу роль загребного в екіпажі-четвірці можна, напевно, порівняти з роллю зв’язуючого у волейболі - це людина, яка веде гру команди...

- Так, тому що від моєї роботи залежить робота всіх дівчаток, що сидять в човні. Ми розуміємо, коли у нас переходи, але саму якість гребка задаю саме я. Я його подовжую, я його роблю різкіше, якщо треба. Якщо загребний щось зробить не так, то це відразу явно видно.


- Як пройшла фінальна гонка з вашої точки зору - точки зору загребної?

- Ми, звичайно ж, налаштовувалися на перше місце. Ми знали, що у нас є великі шанси, щоб перемогти. Ми налаштовувалися максимально віддатися на дистанції, і у нас це вийшло. Гонку, за нашими силам, по нашій розкладці, ми пройшли ідеально. Що стосується результату - ми стали, як відомо, третіми – то на даний момент таким було співвідношення сил. Ми максимально виклалися і максимально зробили свою роботу - кожна з дівчат свою. У нас не було претензій один до одного.

Може, нам більше, ніж нашим конкурентам, заважав вітер. Може, ми й сильніше, але погодні умови нам завадили. Є багато факторів, що впливають на результат, але ми задоволені гонкою. Задоволені і тим, що у нас систематично виходить добре. Так, бувають недоробки, але в основному у нас гонка стабільна і впевнена, і ми один в одному не сумніваємося. У техніці все правильно, треба додавати в силі.

Взагалі, ми повинні перемагати завжди, незважаючи не зовнішні чинники. Для того, щоб завоювати олімпійську медаль, треба прагнути бути на голову сильніші за конкурентів. Тоді зможеш вигризти сантиметр у будь-який інший човна. Звичайно, є поняття «зустрічний вітер», і це враховується. В тій чи іншій мірі він заважає всім, наскільки сильно - це вже момент везіння. Якщо судилося виграти, значить, судилося. Головне - позитивно мислити і отримувати задоволення від того, що ти робиш.

Нехай ми завоювали «бронзу», а не «золото», вона показала нашу готовність на нинішньому етапі і стала чудовою мотивацією поліпшити результат в майбутньому, зокрема, на чемпіонаті світу. Нам є ще над чим працювати і в чому додавати, і ми хочемо це робити. Ми хочемо стати сильніше.

- Тим більше, що ні у кого з нинішнього покоління байдарочниць немає медалей чемпіонату світу в жодній віковій категорії

- Так, і це більш ніж серйозна мотивація.

 

ПРОРИВ

- Пам'ятаю, в січні, перебуваючи на зборі в Южному, ви працювали за індивідуальною програмою. Наскільки важко було вийти на такий рівень, який дозволяє демонструвати стабільно високі результати

- Просто я в нинішньому сезоні стала більш позитивно ставитися до всього, що відбувається, і не заглиблюватися в негатив. Це дуже сильно допомагає. Складно сказати, як у мене вийшло вийти на такий рівень готовності. Просто я цього дуже хотіла, дуже хотіла реалізуватися. Я розуміла, що мені потрібно наздоганяти дівчат і тому робила максимум того, що могла. Не пропускаючи тренувань, не хворіючи. Намагалася не допускати нічого такого, що б могло мені завадити тренуватися.

І в цілому я, напевно, все-таки трохи змінилася. У мене змінився підхід до тренувань. Тому є такий результат.


- Які на ваш погляд, складові успішної роботи байдарочної збірної, що дозволили вже до цього моменту сезону досягти чималих успіхів?

- Головний принцип - це підтримка тренера Олексія Семикіна, його віра в кожного спортсмена збірної. Збірна велика, але все одно тренер намагається знайти свій підхід до кожного, виявити його сильні сторони і їх удосконалити.

Другий момент - це задоволення від занять спортом. Буває таке, що тренування дуже важкі. Трапляється, думаєш, навіщо воно мені треба, а такі думки не повинні приходити в голову. Якщо вони приходять, значить, ти щось робиш неправильно. Вважаю, що людина будь-якої професії повинен отримувати задоволення від роботи, якою він займається. Якщо цього немає, значить, він буде нещасливий.

Один з найважливіших факторів - правильна мотивація, прагнення бути краще.

 

КОМАНДА ЧЕБАНА

- Чи можна говорити, що з приходом Юрія Чебана - людини відкритої, в збірної України панує позитивна атмосфера?

- Так, зараз зовсім інша атмосфера в збірній, ніж була раніше. Крім того, Юрій Володимирович сам по собі прекрасний мотиватор як дворазовий олімпійський чемпіон. Його ставлення до життя теж вчить багато чому. Відчуваємо його підтримку, бачимо його прагнення поліпшити збірну – за всіма позиціями.

Ми приїхали на чемпіонат Європи, він організував палатку для спортсменів, лід, щоб можна було охолоджувати воду, охолоджувати тіло. Максимальна робота для збірної, максимальна робота на результат - ми це бачимо. І, як ви правильно зауважили, це дуже позитивна людина. Повторюся, від нього відчуваємо тільки підтримку і допомогу, аж до того, він може зачохлити човна, якщо треба, або допомогти вийти на воду. Будь-яке питання вирішується. Він береться за будь-яку роботу в організаційних моментах.

Я бачу, як він допомагає нашій провідній каноістці Люді Лузан, мотивує її на змаганнях. Звичайно, це додає їй впевненості.

Юрій Володимирович підходить до своєї посади не як до роботи, він живе збірної, як він жив своїм виступом і результатом, коли був спортсменом. Він хотів бути краще за всіх, тепер намагається підняти греблю в Україні, хоче, щоб і збірна України була кращою в світі.


- Ви сказали про палатки для спортсменів. Пересічному вболівальнику цей момент здасться абсолютно незначним...

- Насправді, це дуже важливий момент. Буває, що між попередніми заїздом і півфіналом години дві, в готель не встигнеш, а на вулиці спека до сорока градусів, або, навпаки, дощ. А в палатці спортсмен може посидіти-відпочити в комфортних умовах. Там же ставляться масажні столи, масажисти розігрівають учасників перед стартом.

Палатка - це невід'ємний атрибут участі команди в змаганнях, і раніше не завжди він був присутній. Дуже часто доводилося чекати свого старту в елінгах, а якщо елінгів не було, то і на відкритому повітрі. Всякі були умови. Юрій Володимирович як колишній спортсмен думає про умови для веслувальників збірної. І ще один дуже важливий момент. Тепер ми стали виїжджати на наступний день після змагань, відпочили - і поїхали. Раніше не завжди таке було. Буває відганяється спортсмен в одному із заключних видів програми і - бігом в готель, щоб не запізнитися до від'їзду команди.

 

ЧЕМПІОНАТ СВІТУ

- Наприкінці серпня відбудеться чемпіонат світу. Ваші цілі.

- Боротьба за медалі в «четвірці, 500» і «двійці, 200». В обох видах ми можемо розраховувати на п'єдестал. Поки, згідно з розкладом, поєднати ці види не представляється можливим. Між фіналами в цих видах всього лише півгодини (з жалем). Пріоритет, звичайно, віддається олімпійського виду. Шкода, якщо нам з Настею Горловою не вдасться стартувати на чемпіонаті світу в «байдарці-двійці, 200», де ми реально можемо претендувати на медалі. Будемо сподіватися, що щось зміниться в цьому відношенні.

- Як чемпіонка України в спринті ви можете в цьому виді стартувати і на чемпіонаті світу...

- Три види для чемпіонату світу занадто багато. До того ж, я ще не готова боротися за медалі в спринті. Перевіритися, звичайно, можна, але, якщо є можливість зачепитися за медалі в іншому виді, навіщо розпорошуватися.


 

Прес-служба ФКУ

Облако Тегов