Спортивний журналіст Богдан Пастернак поспілкувався з головним тренером збірної України Олексієм Мотовим.

Веслування на байдарках і каное – один з небагатьох олімпійських видів спорту, який регулярно прославляє Україну на головних змаганнях чотириріччя – Олімпіаді. Хто б що не говорив, але у веслуванні нам є чим пишатися – Україна виховала не одного олімпійського призера, заслуженого майстра спорту. Не так багато часу уже залишається до Олімпіади-2016, а відтак з кожним наступним днем про веслування шанувальники спорту говоритимуть все більше і більше. Як не як, але на медалі в цьому виді спорту очікувати варто. Наступний 2015-ий рік буде передолімпійським, а відтак спортсмени між собою розіграють чимало ліцензій і визначать хто достойний представляти свою країну у Ріо-де-Жанейро. Про це та інше ми поспілкувалися з новим головний тренером збірної України з веслування на байдарках і каное Олексієм Мотовим.

- Олексію Володимировичу, Ви працювали разом з юніорською збірною України. Чи стало для Вас несподіванкою очолити головну команду країни?
- Почну з того, що не сильно хотів стати головним тренером збірної України. Є чимало своїх плюсів та мінусів, маю на увазі належне фінансування та комплектація команди. У збірній України зараз відбувається певна зміна поколінь. Чимало спортсменів, які ще «вчора» були «молодими», сьогодні уже потрапили до головної команди. Цього і варто було очікувати, адже по роботі з юніорською командою я та мої тренери і ставили таке завдання. Більша половина теперішньої збірної України – це ті люди, з якими мої тренери попрацювали більше чотирьох років.

- Які головні завдання ставите перед собою на посту головного тренера збірної України?
- Як кажуть, вимагай нереального, а отримаєш реальне. Зараз є чимало питань, які хотілося б вирішити перш за все: це фінансування нашого виду спорту та організація тренувального процесу. Наше завдання – дати спортсменам належні умови, аби вони змогли виконувати те, чого від них прагнемо. Це доволі велике коло проблем, яке на даний момент не є вирішеним. Було б добре, якби ці питання поступово зникали.

- Зважаючи на те, що склад збірної переживає певний курс омолодження, чи можна сказати, що Ваша приставка не особливо змінила процес на напрямок роботи?
- Омолодження команди – звичайний робочий процес. Єдиний принцип, якого я завжди дотримувався, був спортивним. Якщо на відбіркових змаганнях ти демонструєш відповідний результат, на серйозніші змагання ти відповідно і їдеш. В команді немає такого, коли тобі виповнилося 30 років, а ми тобі кажемо, що ти нам не потрібен. В паспорт ми нікому не дивимося. Якщо спортсмен виграє змагання у 50 років, він і буде виступати на міжнародних стартах. Якщо так і буде, то молоді спортсмени повинні створювати конкуренцію досвідченішому, тягнутися за ним.

- Які акценти робите на 2015-ий рік? Якою буде підготовка до ліцензійних турнірів?
- Якщо говорити про цей рік, як змагальний, для нас він буде достатньо важким та насиченим. У Баку в червні вперше відбудуться олімпійські ігри для європейців. На минулому чемпіонаті Європи, який відбувся у Бранденбурзі, на ці ігри вибороли ліцензії. Їх є сімнадцять (шість жіночих та одинадцять чоловічих), а можуть бути вісімнадцять. Ліцензії на Олімпіаду розіграють уже в Мілані на чемпіонаті світу. Він пройде у серпні. До цього старту також готуватимемось відповідально.

- Скільки плануєте взяти ліцензій на Олімпіаду?
- У каное справи непогані. Думаю, що можемо вибороти три, а це максимально. Такі висновки роблю по останньому чемпіонаті світу, який відбувся у Москві. На жаль, не найкращі у нас позиції у байдарці. Тут є певні провали. Якщо нам вдасться виправити цю ситуацію, у нас буде шанс. У змаганнях на байдарках ми, на жаль, на даний момент не є конкурентноздатними. Лідери показують такий час, до якого нам наразі рано. Можливо, вдасться створити командні екіпажі, які зможуть за щось зачепитися. Будемо над цим працювати. Утім, якщо говорити відверто, то з максимальної кількості дванадцяти ліцензій на Олімпіаду, нам реально вибороти три.

- Чи є зараз в спортсменів належні умови для підготовки до серйозних стартів?
- Проблем дуже багато. Якщо взятися їх перечислювати, піде дуже багато часу. Звісно, можна багато говорити про фінансування і так далі. Моя думка наступна: спортсмен повинен отримувати зарплату відповідно до ситуації в країні. У спорті є певні умови. Якщо з ними спортсмен згоден, він має працювати. Якщо ні - хай йде займатися іншим видом діяльності.
Щодо наших зборів, то цілком логічно, що вибираємо південні регіони. Вид спорту у нас циклічний, а відповідно багато чого залежить від погодних умов.

- І на останок, скажіть свою думку про ситуацію з Інною Осипенко-Радомською, яка вирішила більше не виступати за збірну України.
- В двох словах так і все не розкажеш. Доволі складна ситуація. Знаю, що Інна тривалий час не отримувала жодних грошей і не витерпіла слухати обіцянки. У Юрія Чебана ситуація була не краща, але він залишився в Україні. Інну я прекрасно розумію. Можливо, ця Олімпіада для неї буде останньою, тому вона хоче покращити свій матеріальний стан. Ті гроші, які їй пропонували інші країни, в тому числі і Азербайджан, на жаль, Україна дати не може. Утім, потрібно відзначити інший факт: спортсмени, які виїжджають виступати на іншу країну, рано чи пізно повертаються до України.

Розмовляв Богдан Пастернак