ЖАДАНА НАГОРОДА
Дмитро: - Ми йшли по стандартній своєї розстановці, ми так завжди проходимо дистанцію. Перші 500 метрів ми розслабляємося, потім намагаємося додати. У нас був найнижчий режим по дистанції. На фініші ми були третіми, це було диво, ейфорія, що у нас все таки є медаль, що не дарма тренувалися. Щоранку йшли на тренування з мрією про медалі, і добилися цього.
- Багато вітань отримали?
Тарас: - Так, на телефоні напевно більше ста в різних соцмережах. Траплялося навіть від незнайомих людей кого. Дуже приємно (посміхається).Інтернет у нас з'явився пізно, після змагань ми приїхали в олімпійське селище і у нас вже з'явився інтернет. І тоді ми побачили привітання.
- Які думки були перед Іграми?
Дмитро: - Ми вважали, що можемо взяти медаль. Але ми не хотіли заздалегідь думати про медалі, адже це збиває з роботи. Ми хотіли просто зробити все, щоб після фінішу не було образливо. Хотіли до фінішу віддати всі сили.
Тарас: - Ми їхали на Ігри і не думали, могли чи ні завоювати медаль. Була певна мета - гарний виступ. Гарний виступ - це і є медаль. Ми до цього йшли, ми досягнули своєї мети.
«БРОНЗОВА» ГОНКА
- Ваші враження від гонки?
- Такої гонки у нас ще не було, як мені здається. Від старту до фінішу кожен дуже сконцентрований, ніяких помилок, проходженню ніщо не заважало. Абсолютно рівна дистанція.
Дмитро: - Ми наполегливо тренувалися, мріяли про Ігри. Спочатку, у нас був відбір на змагання, нам потрібно було перемогти ще один екіпаж – Юрій Вандюк/ Андрій Рибачок. Ми почали тренуватися з листопада місяця, і просто мріяли потрапити на Олімпійські Ігри. А коли вже потрапили, то просто хотіли добре виступити, щоб наша країна нами пишалася.
За період підготовки ми додали в силі та витривалості. Але в будь-якому нам краще йти по вітру. Під час фінальної гонки був дуже сильний зустрічний вітер, але ми показали, що можемо боротися і в таких умовах.
Тарас: - Погода усі дні трималася більш-менш однакова, вітер був, але несильний. Якщо роздмухувало, то вже ближче до обіду. В день фіналу ми приїхали з ранку на канал, то вже був великий зустрічний вітер, коли ми проводили тренування, то був дуже сильний боковий вітер – дуже важко було їхати. Добре, що під час гонки вітер зменшився.
За зустрічним вітром йти простіше, дистанція проходиться швидше. Нам це дається легше, тому що ми не є масивними спортсменами. Сьогодні було важко, але ми зробили все, що могли.
Тарас: - Ми виграли в цьому році етап Кубку світу в Дуйсбурзі. І тоді по вітру пройшли за 3.29.
Дмитро: - У нас був стимул, щоб триматися біля двох екіпажів: німецького на чолі з Бренделем, який і в «одиночці» виграв Олімпійські ігри, і бразильського. Це було стимулом для нас. Ми витримали всю гонку, але Брендель постійно показує дуже сильний фініш, напевно, напарник там не так вже й допомагав, як він сам тягнув човен (посміхається). З таким режимом, як вони проходять - це просто феноменально.
ОЛІМПІЙСЬКИЙ ПОБУТ
- Розкажіть, як влаштований побут в олімпійському селищі?
Тарас: - Найбільш специфічний момент: в олімпійському селі велика кількість спортсменів, багато будинків, все в одному місці живуть. Це все дуже класно, це все дуже подобатися, а так умови не дуже нас задовольняють.
Дмитро: - У нас кімната три метри в довжину і два метри в ширину, і ми повинні на цьому просторі зберігати всі речі, подушки, тренувальні весла, у нас немає вільного простору, щоб пройти. Того року ми були в Баку (на Європейських іграх, - прим. XSPORT.ua), там була краща організація. Ріо – специфічне місто. Місто, який живе в джунглях, практично скрізь зелень. Це не передати словами. Попасти сюди - це мрія.
ПЛАНИ
- Які подальші плани?
- Ми хочемо насолодитися Олімпійськими іграми, поки ми ще тут будемо, потрапити в різні пам’ятні місця, на пляж. Ну і виспатися, адже кожен день ми вставали в п’ять-шість ранку, щоб дістатися на змагання. Хочеться виспатися, відпочити, більше нічого не хочеться(посміхається).
Тарас: - Нам тренер сказав, що два місяці відпочиваємо, взагалі нічого не робимо. Наступний сезон буде не такий складний, як був цей, тому підготовка буде не такою складною. Нам вже запропонували від Міністерства оплатити збори в Єгипті або Туреччині, маю на увазі відновлювальний збір. Однак, це вже буде, напевно через два місяці, зараз хочемо просто відпочити.
Дмитро: - Хочеться побачити рідних, побути з ними, адже два місяці ми їх не бачили: спочатку були збори, потім Ігри. Хочеться показати медаль, яку ми напрацювали.
Прес-служба ФКУ за матеріалами
